Щаслива родина – сильна Батьківщина

Щаслива родина – сильна Батьківщина.

15 травня – Міжнародний день сім’ї.

Бог створив сонце, родючу землю, дав нам найбільший скарб на землі-наших матерів, батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів. Мати і батько – найрідніші, найдорожчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать правил життя. І перше слово, яке вимовляє дитина, - це слово «мама».

Українська родина, сім’я відіграє найважливішу роль у житті людини. Це той святий вузол, яким пов’язані всі члени родини. І чим міцніша родина, тим міцніша дружба в сім’ї, тим міцніша і наша рідна ненька Україна.

На засіданні літературної студії «Первоцвіт», яке відбулося 25 травня в бібліотеці ліцею і було присвячене Міжнародному Дню Сім’ї, учням було запропоновано замислитися над важливістю сімейних стосунків, над проблемами сучасної сім’ї та шляхами подолання всіх негараздів і вміння находити необхідні рішення для того, щоб сім’я була щасливою, згуртованою, дружньою. Учні також мали змогу переглянути мультимедійні версії «Про сім’ю», «Найулюбленішій матусі», «Любов, довіра, злагода».

Ведучі Іванов В., Ніколаєнко Т. декламували вірші про родину та родині стосунки і провели діалог з учнями « Я люблю свою родину тому що…». Кожен мав можливість розповісти про унікальні традиції своїх родин.

Із задоволенням учні слухали виступ місцевого поета, барда, музиканта Мартинюка І.С. , який прочитав вірші « Чи хтось вдивлявся в материнські очі?» «Ну ось і вдома.», « Я горджусь тобою тато», заспівав чудову пісню про матусю і на завершення виступу наголосив про важливості сімейних стосунків, які формують особистість людини.

На засіданні літературної студії «Первоцвіт» говорилося, що сьогодні дійсно нелегкий час для нашого народу, держави. Та вірні сини України, наші батьки, дідусі, брати не дадуть скривдити нас ніколи. Мужньо вони захищають нашу землю від ворогів, щоб ми жили під щасливим мирним небом.

Перед учнями розкриваються нові дороги та йдучи самостійно в бурхливий розквітлий вир життя вони повинні взяти із собою тільки все добре, людське, яке не заплямували наші бабусі, дідусі, матері, батьки, адже людина повинна знати, звідки вона пішла в життя, знати своє коріння, свій родовід.

Тож нехай же з року в рік, із століття в століття пишно розквітають крони наших плодових дерев, нехай коріння їхнє буде міцним і дужим від діда до прадіда, від батька до сина, від матері до доньки.

Дай Боже, щоб кожному роду та й не було переводу. Хай в кожній родині все лагодиться, прибавляється, множиться і додається, усміхається радість.

Хай чарує всіх ніжність і п’янить любов до матері, до батька, до рідної землі, на якій ми живемо та ростимо своїх дітей. І хай тепло сімейного вогнища завжди пануватиме в наших оселях. Будьте здорові, живіть довго та щасливо у хай врешті решт прийде мир на нашу Україні.